Система уроків із теми: М. В. Гоголь. Повість «Тарас Бульба»

СИСТЕМА УРОКІВ

ІЗ ТЕМИ: М. В.  ГОГОЛЬ.

ПОВІСТЬ «ТАРАС БУЛЬБА»

Урок 1. М. В. Гоголь. Короткі відомості про письменника. Гоголь і Україна.

Мета: познайомити учнів із творчістю М. Гоголя, відстежити зв’язки Гоголя з Україною та її культурою; з’ясувати причини звернення письменника до історичної тематики; розвивати вміння за ключовими епізодами створювати портрет особистості письменника, порівнювати відомості , отримані на уроках історії України та світової літератури; виховувати повагу до великих людей та їхньої спадщини, почуття гордості за свою Вітчизну.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Література: 1. Дяченко А.  Дала крила Полтавщина // Комсомолець Полтавщини. – 1 березня 1984.

2. Ермилов В. Н. Н. В. Гоголь. Издание второе дополненное . – М.: Советский писатель, 1953.

3. Мазуркевич О. Р. Наша національна гордість. // Відродження. – 1994 - № 4.

4. Онуфриев Н. Н. В. Гоголь. Критико-биографический очерк. – М.: Гослитиздат, 1952.

Епіграф. Ніхто глибше не заглянув в душу народної української пісні, ніж Гоголь. …із пісні він сам виростав…

О. Гончар

                                            

Хід уроку

Повідомлення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів.

Учитель. Сьогодні ми розпочинаємо знайомство з незвичайною книгою. Її автор Микола Гоголь, тісно пов'язаний з двома братніми культурами і літературами – російською та українською. Ми поринемо у світ однієї з найкращих його повістей – повісті «Тарас Бульба». Саме в цьому творі автор виразив досить пристрасно свою любов до України, зобразив героїзм, мужність і ратну звитягу українського народу в боротьбі за рідну землю. Гоголь і Україна…

Проблемне питання уроку. У чому і як саме простежуються зв’язки Гоголя з Україною та її культурою?

Адже він, син української землі, виїхав у Росію, там творив, звідти прославив красу України і віддав свою любов українському народові. Там же знайшов свій спочинок.

Сприйняття нового матеріалу.

Розповідь учителя ( з використанням фізичної карти України та карти світу). Якщо глянути на Україну хоча б з тієї відстані, на яку злетів колись Вакула, то зі сходу на захід, немов на карті, розкинулися міста, в яких побував великий письменник Микола Васильович Гоголь. Серед них:

 Харків:

- тут почтмейстером працював дід Гоголя;

- деякий час жила мати Марія Іванівна;

- вперше  на Україні здійснено виставу за комедією «Ревізор»..

Полтавщина. Великі Сорочинці:

- 1.04.1809 року народився майбутній сатирик;

- тут і сьогодні вирує знаменитий Сорочинський ярмарок.

Гоголеве (Василівка за часів Гоголя):

- у садибі батьків пройшли дитячі роки письменника;

- тут поховані його батьки;

- діє музей-заповідник М. В. Гоголя.

Баранівка: знімалися кінофільми «Майська ніч», «Сорочинський ярмарок».

Гадяч: в оповіданні «Іван Федорович Шпонька і його тітонька» Гоголь описав місцеве повітове училище.

Миргород: Гоголь відвідував повітовий суд і описав його у «Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем».

Шишаки: Гоголь ходив з Василівки пішки з матір’ю до храму.

Полтава: в повітовому училищі в 1818- 1820 рр. вчилися брати Іван і Микола Гоголі.

Ніжин:

- навчався в Ніжинській гімназії вищих наук (1821- 1828);

- тут споруджено перший  пам’ятник Гоголю в місті його перебування.

Київ:

- побував змалку, а 1835 року гостював у першого ректора Київського університету М. О. Максимовича;

- місто відображено у творах «Страшна помста», «Вій», «Тарас Бульба».

Одеса:

- 1848 р. Гоголь прибув сюди пароплавом, повертаючись із Єрусалима;

- З осені 1850 до весни 1851 року жив на Недєжнинській вулиці в будинку Трощинського.

Саки (Крим): лікувався влітку 1835 року.

 Росія. Петербург:

- приїхав 1828 року на державну службу;

- знайомиться з Пушкіним та іншими літераторами;

- займає посаду ад’юнкт-професора загальної історії Санкт-Петербурзького університету (1834);

- багато пише, друкується;

- приходить літературна слава, визнання.

Калуга:

- 1851 (1849 р. теж) бував у Калузі, де жила Смирнова- Россет, чоловік її був калузьким губернатором;

- поряд з Калугою – знаменита Оптина пустинь, яку Гоголь любив відвідувати.

Москва:

- 1841 року восени привіз перший том «Мертвих душ»;

- коло знайомих: Смирнова- Россет, Шевирьов, Погодін, Аксакови, Толстой, Плетньов, Жуковський, В’єльгорський.

- 1847 року поселився в Москві в будинку графа Толстого, де і прожив свої останні роки;

- 4. 03. 1853 р. Гоголь помер. Похований на кладовищі Данилова монастиря;

- 31.05.1931 р. останки Гоголя були перенесені на Новодівиче кладовище.

    Як бачимо, зв’язки Гоголя з  Україною простежуються скрізь і в усьому. Батьківщина дала йому як письменнику – сюжети, образи, конфлікти для більшості творів, реалістичні деталі й збагачення літературної мови. В яких творах знайшло відлуння захоплення Гоголя Україною.

Повідомлення учня. 1830 року в «Отечественных записках» була опублікована повість «Басаврюк, або Вечір напередодні Івана Купала». Повість була зустріта хорошою критикою. А славу оригінального письменника принесли «Вечори на хуторі біля Диканьки», I частина яких вийшла з друку 1831, а II – 1832 року. Вони ґрунтуються на українській народній творчості –  казках, піснях, на народних повір’ях, а також на особистих враженнях М. В. Гоголя про Україну. Саме завдяки «Вечорам…» у колах тогочасної інтелігенції зріс інтерес до української історії, фольклору, побуту.

З цієї книги починається літературна слава Гоголя. Життєвий шлях був, накінець, визначений –  він відкривався для Гоголя в літературі.

Повідомлення учня. Взимку 1835 року Гоголь випустив збірки «Миргород» та «Арабески». «Миргород» мав підзаголовок: «Повісті, які служать продовженням «Вечорів на хуторі біля  Диканьки». Але нова збірка не була простим продовженням першої книги. Гоголь виступив у ній правдивим художником, який ставив важливі питання, сміливо розкривав соціальні протиріччя сучасності.

Звернення Гоголя до історичної тематики не було випадковим епізодом у його творчому житті. Займатися історією він почав ще в юнацькі роки.

Глибокий інтерес до минулого України і Росії знайшов своє відображення в творчості письменника. Деякі матеріали з історії України використані в «Страшній помсті». Був час, коли Гоголь працював над романом із минулого України «Гетьман», рукопис якого не зберігся, і над драмою з історії України «Виголений вус».

Із усіх цих починань завершеною виявилася лише повість «Тарас Бульба». Опублікований 1835 року текст повісті був потім дуже змінений і в переробленому вигляді знову надрукований 1842 року. Тема героїчного минулого України знайшла своє геніальне ідейно-художнє вирішення саме в цій повісті. Висока патріотична ідея твору, яскраві епічні образи народних героїв – все це перетворює повість Гоголя на народну, героїчну епопею.

Повідомлення учня. Повість «Тарас Бульба» створена письменником у дусі пушкінських традицій. У ній, як і у Пушкіна, центральним героєм є народ. Гоголь показав запорізьке козацтво, яке зіграло величезну роль і в захисті кордону Росії, і в боротьбі за звільнення України від іноземних загарбників.

У  XVI і XVII століттях на Україні неодноразово виникали стихійні, потужні народні повстання. Велику роль у цих повстаннях відігравало козацтво. В 1591- 1594 рр. уся правобережна  Україна була охоплена повстаннями, керівником якого був Косинський, а потім Наливайко.

Часто селяни, не витримавши гніту, тікали від кабали на південь, на широкі степи, у пониззя Дніпра. На острові Хортиця біля дніпровських порогів виник укріплений табір селян-утікачів. Вони стали називатися запорозькими козаками, так як жили «за порогами» Дніпра. Захищаючись від ворогів, влаштовували засіки, тобто перепони із повалених дерев. Засіка –  на українській мові «січ». Тому і табір їх став називатися Запорозькою Січчю. Запорозьке козацтво боролось і з польською шляхтою, і з турками, які часто нападали на ці землі. У цій упертій боротьбі за рідну землю формувались могутні  характери, міцні натури, які привертали увагу Гоголя своєю відвагою і героїзмом.

Учитель. Ідеї повісті «Тарас Бульба» мали велике актуальне значення для сучасної письменнику епохи; вони свідчили про прогресивність поглядів письменника на історичний процес. Можливо, тому великий український поет

Т. Г. Шевченко сказав: « Перед Гоголем  слід благоговіти як перед людиною,  обдарованою найглибшим розумом і найніжнішою любов’ю до людей».

(Можливе використання карток № 1, 3, 4)

Відповідь учнів на проблемне питання уроку .

 Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.

Учнівський коментар епіграфа до уроку.

Розгадування тематичного кросворду.

1.Сучасна назва села, в якому діє музей-заповідник М. В. Гоголя.

2. Село, в якому народився майбутній сатирик.

3. Незакінчений роман з історії України.

4. Місто, в якому прожив письменник свої останні роки.

5. Садиба, в якій пройшло дитинство майбутнього письменника.

6. Містечко на Полтавщині, оспіване згодом Гоголем у «Вечорах…»

7. Місто, в якому Микола Васильович закінчив повний курс гімназії вищих наук.

8. Російський поет, з яким Гоголь був особисто знайомий.

9. Хто вважав, що Гоголь був обдарований « найніжнішою любов’ю до людей»?

10. Збірка, в яку входить повість «Тарас Бульба».

11. Місто, в якому Гоголь навчався лише рік.

12. А до цього міста письменник любов проніс через усе своє життя.

13. Річка, за порогами якої була збудована Січ.

14. Місто на півдні України, до якого Гоголь прибув на пароплаві

Відповідь. 1. Гоголеве. 2. Великі Сорочинці. 3. «Гетьман». 4. Москва.    5.Василівка. 6. Диканька. 7. Ніжин. 8. Пушкін. 9. Шевченко. 10. «Миргород».

11. Полтава. 12. Київ. 13. Дніпро. 14. Одеса. Ключове слово. Гоголь і Україна.

Домашнє завдання. Прочитати 1-2 розділи повісті «Тарас Бульба».

Урок 2.  Повість Гоголя «Тарас Бульба». Козацтво на сторінках гоголівської повісті.

Мета: поглибити знання учнів про козацьку добу; формувати навички порівняльного аналізу та вміння працювати з великим за обсягом текстом;  виховувати повагу до свого роду та рідного краю.

Тип уроку: урок формування навичок і вмінь.

Література:1. Білоусько О. А., Мокляк В. О. Нова історія Полтавщини (друга половинв ХVІ – друга половина ХVІІІ ст.): Пробний підручник для 8 кл. загальноосвітньої школи.- Полтава: Оріяна, 2003.

2. Дорофеєва Н. І., Касьянова С. П. Зарубіжна література: Підручник для 7 кл. середніх загальноосвітніх закладів. – К. : Вежа, 2007.

3. Микола Гоголь. Тарас Бульба. Вій. Вечори на хуторі поблизу Диканьки. –Харків: Видавничий Дім «Школа», 2007.

Епіграф. Ось те гніздо,звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!

М. Гоголь                                                                                              

                                                    Хід уроку

Мотивація навчальної діяльності.

Експрес-опитування. (Учні записують тільки відповідь і підкреслюють названу вчителем букву. Називають ключове слово).

1. Люди, які  м'яли своїми дужими руками волові шкури. – 1 (Кожум'яки).

2. Військовий чин Тараса Бульби. – 2 (пОлковник).

3. Найшаленіший у світі танок, який названий «за тими могутніми танцюристами, що його вигадали» . – 3  (коЗачок).

4. Зброя, про яку Тарас сказав: «Оце ваша матір!» - 2  (шАбля).

5. Місто, до якого відіслали Підсишкову голову. – 1  (Царгород).

6. Хто « була вбрана за звичаєм тих часів»?- 4  (свіТлиця).

7. Середній офіцерський чин у козацьких військах. – 4  (осаВул).

8. Острів січовиків. – 2  (хОртиця).

Ключове слово: козацтво.

( Можливе використання картки № 2)

Оголошення теми, мети уроку.

Робота над темою уроку.

Слово вчителя. Неможливо знайти у минулому України якесь інше явище, яке б так глибоко і різнопланово вплинуло на історичну долю всього українського народу. Це козацтво. Його історія багатогранна, як саме життя. Із козацтвом пов'язана величезна кількість специфічних термінів та виразів, які сьогодні малозрозумілі не лише широкому загалові, а й багатьом професійним історикам. Козацтво – це надзвичайно широкий у своїх вимірах і різноманітний у проявах світ – загадковий і привабливий. Поринемо з вами у цей світ і подивимось, як М.В.Гоголь вводить читача у світ козацтва.

Бесіда за запитаннями та завдання для обговорення:

- До якого періоду історії України звернувся у повісті «Тарас Бульба» М.Гоголь?

- Назвіть головних героїв повісті. Яке враження справили вони на вас?

- Перекажіть близько до тексту, де йдеться про роки навчання Остапа та Андрія.

- У чому  полягає відмінність у характерах двох рідних  братів?

- Чия вдача вам більше до вподоби? Обгрунтуйте свою відповідь.

- У чому Тарас Бульба вбачає покликання своїх синів?

 - Які риси притаманні дружині Тараса? Чому цей образ викликає в читача співчуття?

- Як сприйняла мати рішення Тараса про від'їзд синів? Перекажіть цю частину

повісті  близько до тексту.

- Про що думали юнаки, від'їхавши від рідної хати?

- Розкажіть, як Андрій зустрів прекрасну полячку. Яким було ставлення панночки до юнака?

- Знайдіть і зачитайте описи світлиці, членів родини Бульби та степу. В чому майстерність автора?

- Як ви гадаєте, чому автор перед тим, як розповісти про прибуття батька з синами у табір запорожців, подає опис степу, берегів Дніпра?

- Розкажіть про особливості козацького життя.

- Що вам відомо з уроків історії про козацьку добу?

Повідомлення учнів.

    На кінець XVI ст. козацтво являло собою вже досить структуровану організацію, на яку зважав не лише польський уряд, а й правителі ряду європейських країн. До середини XVII ст. завершилося формування основних принципів  «козацького устрою» та вироблення кодексу козацьких  «прав і вольностей». Соціальний статус козацтва став суспільним ідеалом для величезної маси сільського й міського населення. Козацтво все частіше вступало в конфлікт з місцевими магнатами та державною адміністрацією. Перші козацькі виступи проти влади відбулися вже наприкінці XVI ст., причому вже тоді були зроблені спроби перенести принципи козацького «присуду» на всю територію України.

  - Якими побачили гоголівських героїв художники?

Бесіда за картиною І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»

Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.

«Мікрофон». Чим славне українське  козацтво?

Учнівський коментар епіграфа до  уроку.

Домашнє завдання. Перечитати 3-4 розділи повісті, звернути увагу на побут і звичаї запорожців.  Підготувати запитання до вікторини за повістю.*

Урок  3.  Побут і звичаї Запорозької Січі в повісті.

Мета: розглянути побут і звичаї запорожців на основі тексту повісті «Тарас Бульба»; формувати вміння складати розповідь за простою схемою; виховувати повагу до історичної спадщини свого народу.

Тип уроку: комбінований.

Література:1. Дорофеєва Н. І., Касьянова С. П. Зарубіжна література: Підручник для 7 кл. середніх загальноосвітніх закладів. – К.: Вежа, 2007.

2. Щербина В. Р. Н. В. Гоголь // Гоголь: история и современность.- М., 1985.

Епіграф. Гоголь не тільки відтворив деталі побуту і звичаїв, він, як ніхто, глибоко вивчивши фольклорно-пісенний матеріал, відчув і відтворив «музику» епохи, її неповторний дух і її образність.

                                                                                                              М.В.Попович                                                                             

                                                    Хід уроку

Підготовка до сприйняття навчального матеріалу.

- Яке враження справили на вас закони Запорозької Січі? Дайте їм свою оцінку.

Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Ми по-різному можемо оцінювати будь-які явища, вчинки, події. Наше з вами завдання –  зануритись  у світ історичної повісті «Тарас Бульба»  і зважати на її своєрідність. Ми уже з’ясували з вами, що в основі сюжету – події славетного минулого України – козаччина. На сьогоднішньому уроці ми відчуємо дух історичної доби і станемо свідками того, як М.В.Гоголь майстерно відтворив національний побут.

Оголошення теми, мети уроку.

Учнівський коментар епіграфа до  уроку.

Робота над темою уроку.

-                     За що козаки несли найтяжче покарання на Січі?

-                     Чому закони Запорозької Січі були такі жорстокі?

-                     Чому Тарасові не терпілося йти в похід? Як він досяг своєї мети?

-                     Яку звістку привезли на Січ з Гетьманщини? Підтвердіть свою відповідь рядками з тексту.

(«…церкви святі стали не наші», « …їх жиди держать в оренді, і коли жидові наперед не заплатиш, то й обідні служити не можна»; «… замість коней у таратайку запрягають православних християн»; «… жидівки вже шиють собі спідниці з попівських риз»; «…гетьман наш, засмажений у мідному бику, лежить у Варшаві, а полковничі руки та голови розвозять по ярмарках на показ усьому  народові »). 

Історична довідка. Семерій Наливайко (Северин; 1560 – 11/21.04.1597) – провідник козацької війни проти Польщі 1594-1596 рр. Народився в Гусятині на Поділлі. За свідченням сучасників, був людиною незвичайною: «Була та особа красна, муж, яких небагато». (Й.Бєльський). Під приводом необхідності відсічі татарсько-турецькій агресії створив незалежний козацький загін. Невдовзі очолив повстання, яке поширилося на Поділля, Волинь, Київщину й Білорусь. Загін С.Наливайка переміщався на великій території. Свої дії пояснював бажанням впорядкувати козацтво. Врешті наприкінці 1595 р. польський уряд доручив Гетьману С. Жулкевському приборкати повстання. Перед спільною загрозою С.Наливайко об’єднав своє військо з запорожцями. Після кровопролитного бою під Білою Церквою повстанці відступили на Лівобережжя. Поляки наздогнали їх під Лубнами і в другій декаді травня    1596 р. оточили в урочищі Солониця. Після двотижневої облоги козаки капітулювали, видавши, на вимогу противника, С.Наливайка та його соратників. Із солоницького табору С.Наливайка відвезли до Львова, а звідти до Варшави. Восени 1596 р. дев’ятьох наливайкових спільників стратили, трьох помилували. Козацького ватажка катували до весни 1597 р., після чого на очах великого натовпу відрубали голову, а тіло четвертували і розвішали по місту. Ця смерть, як і життя козацького ватажка, залишили яскравий слід у народній пам’яті й зробили особу С. Наливайка легендарною.

-  Яке рішення приймають запорожці?

(« Усіх потопити, поганців! », «…усі за радою старшин, курінних, кошового і волею всього Війська Запорозького вирішили йти просто на Польщу помститися за все лихо і зганьблення віри й козацької слави, захопити здобич у містах, запалити пожежу по селах та хлібах, пустити далеко по степу про себе славу»).

-                     Як змінилася поведінка козаків під час підготовки до походу?

Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.

Експрес-опитування.

1. Країна, до якої вирушили запорожці ? – 1 (Польща).

2. До кого з’являвся новоприбулий на Січ? – 2 (кОшового).

3. За яку провину прив'язували до гармат? – 1 (Борг).

4. Хто з'являвся на вибори кошового з печаткою? – 2 (сУддя).

5. Одне з християнських свят. – 1 (Трійця).

6. Що тримав у руці осавул під час виборів кошового? – 2 (пІрнач).

7. Що клали на голову новообраному кошовому? – 1 (Землю).

8. Обрання посадової особи, або… - 1 (Вибори).

9. Що необхідно було для сухопутного походу? – 4 (возИ).

10. Козацький засіб пересування. – 1 (Чайка).

11. Синонім до слова «козак» . – 4 (лицАр).

12. У якій країні коїлися страшні речі? – 5 (УкраЇні).

Ключові слова: побут і звичаї.

Оцінювання.

Домашнє завдання. Перечитати 5-6 розділи повісті.

Намалювати ілюстрації до улюблених сторінок твору.

Урок 4.  Бойове товариство у повісті «Тарас Бульба».

Мета: показати героїзм запорожців, навчати працювати з ключовими епізодами твору, що вивчається; розвивати вміння визначати ідейний зміст повісті та висловлювати особисте ставлення до проблем, що порушуються в повісті, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту; виховувати творчу особистість з критичним мисленням.

Тип уроку: комбінований..

Література: 1. Микола Гоголь. Тарас Бульба. Вій. Вечори на хуторі поблизу Диканьки. – Харків: Видавничий Дім «Школа», 2007.

2. Степанишин Б. І. Література – вчитель – учень. (Самостійне вивчення учнями літератури): Посібник для вчителя // Б. І. Степанишин. – К., Освіта, 1993.

Епіграф. Немає зв'язків, святіших за братерство.

М. Гоголь

Хід уроку

Мотивація навчальної діяльності.

Проведення вікторини за учнівськими питаннями.

Оголошення теми, мети уроку.

Учнівський коментар епіграфа до  уроку.

Проблема уроку. В чому сила запорозького війська?

Переказ та коментар  ключових епізодів 7-9 розділів повісті:

- промова курінного отамана Кукубенка на захист полонених запорожців;

- повідомлення жида Янкеля Тарасу Бульбі про Андрія, який знаходиться у ляхів;

- опис польських вояків;

- опис козаків;  козаки в бою;

- звістка про пограбування Січі і рішення Ради;

Виразне читання промови Тараса Бульби про товариство. Коментування.

- бій запорожців з ляхами;

- розправа Тараса з сином;

- Остап у полоні.

Проблемне питання. Як ви сприймаєте вбивство Тарасом свого сина Андрія?

Завдання: визначити ідею твору. ( Зображення любові до Батьківщини, героїзму та подвигу, мужності й ратної звитяги українського народу в боротьбі за рідну землю).

Розв’язок проблеми уроку методом «Мікрофон».

Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.

Літературний диктант.

1.  Наказний отаман, який очолив запорозьке військо під Дубном. (Тарас Бульба ).

2.    Хто хотів поховати Андрія? (Остап).

3. На ляхів « з другого боку натискає зі своїми козаками курінний отаман…»  Назвіть прізвище. (Невеличкий).

4.    Прізвище дужого козака, якого вбили ляхи. (Задорожний).

5.    Ще один відважний козак, який поліг смертю хоробрих. (Черевиченко )

6.  Хто перед смертю промовив: «Хай же вічно стоїть православна Земля Козацька і хай буде вічна їй честь!» (Шило).

7.    Кого «уже побачили піднятого на чотири списи…»?  (Степана Гуску).

8.     Кого «… вже он підняли на списи…»? (Метелицю).

9.    «Найстаріший за всіх роками в Запорозькому Війську». ( Бовдюг ).

10.    Хто «… вже підламався і гримнув на землю начетверо порубаний…»? (Охрім Гуска).

Оцінювання.

Домашнє завдання. Дочитати повість до кінця. Повторити визначення поняття «художній образ». Підготувати цитатний матеріал для характеристики образів Остапа та Андрія.

Урок  5.  Сини Тараса.

Мета: порівняти образи Остапа і Андрія; розвивати вміння висловлювати особисте ставлення до проблем, що порушуються в повісті, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту; формувати сильну особистість.

Тип уроку: комбінований..

Література: 1. Дорофеєва Н. І., Касьянова С. П. Зарубіжна література: Підручник для 7 кл. середніх загальноосвітніх закладів. – К.: Вежа, 2007.

2. Педагогічні іновації у сучасній школі. – К.:  Освіта, 1994.

3. Ямсицький В. М. Моделювання емоційних ситуацій у процесі творчої діяльності // Педагогіка і психологія № 2(11) 1996. – С. 65 – 71.

Епіграф. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

В. Симоненко                         

                                          Хід уроку

Мотивація навчальної діяльності.

-                     Чи зраджували вас у житті?

-                     Хто такий зрадник?

-                     Які почуття викликає зрадник?

Учитель. Людина завжди обирає свій шлях у житті, обдумує, що вчинити в тій чи іншій ситуації. Як ріка – з джерел, так і наша доля складається з безлічі вчинків. Важливо зрозуміти, що саме в юності – витоки наших перемог чи поразок, нашої величі чи падіння. Саме у вашому віці треба визначити для себе моральні принципи, якими ви будете керуватися в житті.

Робота над темою уроку.

-  Спробуйте визначити завдання сьогоднішнього уроку.

- Прийом « Ваші очікування» (учні висловлюють свої думки, очікування від уроку).

Проблемне питання. Чому така різна доля у двох рідних братів?

Робота в зошитах. Колективне складання плану порівняльної характеристики.

1.                Зовнішній вигляд братів.

2.                Навчання в бурсі.

3.                Ставлення до батька і матері.

4.                Життя на Запорозькій Січі.

5.                Поведінка в бою і в момент їх загибелі.

6.                Подвиг Остапа і зрада Андрія.

7.                Відношення автора до Остапа та Андрія.

8.                Ваша оцінка героїв повісті.

Евристична бесіда.

-                     Якими зображує автор Остапа та Андрія? Знайдіть та зачитайте їхні описи. Зробіть висновок.

-                     Розкажіть про їхні роки навчання. У чому полягає відмінність у характерах двох рідних братів? Чия вдача вам більше до  вподоби?

-                      Охарактеризуйте ставлення до Остапа та Андрія батька і матері. А як сини ставляться до них? Підтвердіть свою відповідь рядками з тексту.

-                     У чому Тарас Бульба вбачає покликання своїх синів?

-                     Як автор характеризує військову вправність Остапа та Андрія? У чому полягає відмінність між двома братами запорожцями?

Прийом «Увійди в образ». Уявіть себе на місці Андрія, який йде вулицями обложеного Дубно, а потім опиняється перед коханою дівчиною, якій довелося пережити страшні дні. Прийміть за нього рішення.

-                     Доведіть, що юнак психологічно був готовий до зради.

-                     Чи міг Андрій повернутися у свій табір? Чим він пожертвував заради панночки?

-                     Як Остап став отаманом і чи добре він справлявся зі своїми обов’язками?

-                     Розкажіть, як зустрілися під час бою Тарас та Андрій. Що найбільше обурило старого козака в поведінці сина?

-                     Як описує автор Андрія під час битви та при зустрічі з батьком? Що свідчить про те, що Тарасові не була байдужа смерть сина?

-                     Яка доля спіткала Остапа? Розкажіть про поведінку його під час тортур.

-                     За яких умов виявляється цілісність Остапового характеру?

-                     Розкрийте проблему життєвого вибору на прикладі долі Остапа та Андрія.

-                      Висловіть особисте ставлення до проблем, порушених у повісті (проблема любові до Батьківщини і її захисту; проблема морального

вибору, обов’язку й віри; проблема мужності і товариськості; вірності і зради; проблема батьків і дітей, жорстокості і милосердя, життя і смерті).

Узагальнення.  Групи представляють результати своєї роботи  методом

«Кола Вена».           

  Остап    

Ø  Стриманість

Ø  Сила і міць

Ø  Не бажав вчитися

Ø  Надійний товариш

Ø  Брав вину на себе

Ø  Суворий до спокус

Ø  Прямодушний

Ø  Рицарські якості -

      якості лева

Ø  Осмислена діяльність

Ø  Став новообраним

      отаманом

Ø  Понад усе - обов’язок

  перед вітчизною,козаками

Ø  Мужньо переносить

страждання перед смертю

   Андрій

Ø  Ніжність

Ø  Мазунчик

Ø  Легко вчився

Ø  Винахідливий

Ø  Хитрий

Ø  Прагнув кохання

Ø  Запальний

Ø  Прекрасне обличчя рицаря

Ø   Бездушність і гарячковість у вчинках

Ø  Став зрадником

Ø  Понад усе - особисте щастя, кохання

Ø  Сприймає смерть як заслужену кару за зраду

Ø  Безславна смерть

Спільне

Ø  Дужі;

Ø  Гарні;

Ø  Люблять батьків і рідний край;

Ø  Отримали однакову освіту;

Ø  Мужні запорожці

Рефлексія. Сенкан.

Остап                                                                          

Дужий, мужній .                                                

Б’ється, нищить, перемагає .                                                                        

Вірний син свого народу.                                     

Андрій

         Ніжний, гарний.
         Навчається, мріє, закохується.
         Лицар, слуга дами серця

 Домашнє завдання. Підібрати цитати до характеристики образу Тараса .

Підготувати повідомлення «Захар Беркут і Тарас Бульба – захисники рідної землі»*

Урок 6.  Втілення в образі Тараса Бульби кращих рис запорозького козака.

Мета: схарактеризувати образ Тараса Бульби; розвивати вміння обґрунтовувати свою точку зору та переказувати близько до тексту ключові епізоди повісті; виховувати повагу до історичного минулого України.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Література: 1. Лесин В. М., Полинець О. С. Словник літературознавчих термінів. – 3-є вид., перероб. і доп.. – К.: Рад. Школа,1971.

 2. Микола Гоголь. Тарас Бульба. Вій. Вечори на хуторі поблизу Диканьки. – Харків: Видавничий Дім «Школа», 2007.

3. Цукерман Г. Саморазвитие – задача для подростков и их учителей // Знание – сила. – 1995. - № 4. – С. 122-128.

Епіграф. Людству потрібні герої, які б вели людей за собою, показуючи приклад мужності та шляхетності.

Ф. Шиллер                                                                 

Хід уроку

Актуалізація опорних знань учнів.

Розгадування тематичного кросворду.

1.     Кличка коня Тараса.

2.     Що саме за словами Бульби, „на возі, і на землі рятує”?

3.     Куди мріяв відрядити своїх синів Тарас?

4.     Яку честь повинні були боронити сини Тараса?

5.     Яким почуттям своєї вдачі відзначався козак?

6.     Яке місто було взято в облогу?

7.     Що саме, за словами батька, продав молодший син?

8.     Військове звання Тараса.

9.     Як називали  козаки свого отамана Тараса Бульбу?

10. Яке слово повторював батько до Остапа під час його страти?

11. Про що хотів сказати  Тарас своїм побратимам перед боєм?

Відповідь. 1. Чорт. 2. Молитва. 3. Запорожжя. 4. Лицарську.

5. Щирістю. 6. Дубно. 7. Віру. 8. Полковник. 9. Батьком. 10. Добре.

11. Товариство.

Ключове слово. Тарас Бульба.

Мотивація навчальної діяльності школярів.

Учитель. М. В. Гоголь зобразив героїчний образ запорозького козака Тараса Бульби. Тарас – типовий образ, справді народний характер. Він свято шанує рідну землю і смисл свого життя вбачає в служінні батьківщині. Бульба ненавидить загарбників України і їх помічників, зрадників батьківщини. Автор підкреслює патріотизм Тараса Бульби. Тож і поведемо мову на уроці про патріотизм, відданість і мужність.

Оголошення теми і мети уроку.

 Робота над темою уроку.

-                     Що вас, діти, схвилювало в образі Тараса Бульби?

-                     Чи всі його вчинки, мотиви поведінки вам зрозумілі?

-                     Про що ви хотіли б його запитати, якби у вас була така можливість?

-                     З якими літературними героями ви могли б його порівняти?

-                     Кого ви вважаєте героям? А народним героєм?

Постановка проблемного питання уроку.

Чи можна назвати Тараса  Бульбу народним героєм?

Бесіда за запитаннями:

-                     Що вам стало відомо про Тараса Бульбу на початку повісті? Чим обумовлене формування його характеру?

-                     Порівняйте прочитаний текст з ілюстрацією Є. Кибрика „Тарас Бульба”. Чи знайшли своє відображення сила і міць козака, українського характеру в роботі художника?

-                      У розкритті характеру мають значення не тільки опис зовнішності героя, його манера говорити, жести, мова, а й обстановка, яка його оточує. Пригадайте опис світлиці Бульби. Як він характеризує її мешканців?

-                     Яким було ставлення козака до дружини, синів? Чому?

-                     Що є визначальним у його вдачі?

-                     Знайдіть у тексті промову Тараса про козацьке товариство. Визначте її основну ідею. Який вплив мала ця промова на козаків?

-                     Як промова пов’язана з подальшими подіями й героїчною смертю запорожців?

-                     Опишіть духовну міць Тараса. Схарактеризуйте його як козацького ватажка.

-                     Які деталі в описі ( р. X, XI ) свідчать про глибокі страждання Тараса?

-                     Як помстився Тарас за смерть свого Остапа? Як ви розумієте вислів: „Жорстокість породжує жорстокість”?

Переказ XII розділу близько до тексту  «ланцюжком». Проаналізуйте опис мученицької смерті Тараса. Як автор звеличує свого героя?

-                     Що в прикінцевій фразі вказує на те, що пам’ять про Тараса  Бульбу житиме у віках?

Робота над епіграфом уроку.  Пояснити, як епіграф пов’язаний з темою уроку.

-                     Які риси характеру Тараса викликають у вас найбільшу повагу?

-                     Які вчинки Тараса Бульби для вас неприйнятні.

Заповнення таблиці. «Риси характеру Тараса Бульби» (Позитивні, негативні)

Рефлексія. Асоціативний кущ «Кращі риси козака».

Домашнє завдання. Знайти у тексті повісті пейзажі. Вказати тропи. Повторити вивчене за повістю М. В. Гоголя «Тарас Бульба». Виписати в зошити, що таке історична повість та її головні ознаки.

Урок 7. Картини природи у творі. Повторення та узагальнення вивченого за повістю М.В.Гоголя «Тарас Бульба».

Мета:пояснити роль пейзажів у творі; поглиблювати теоретико-літературні знання; систематизувати, узагальнити вивчене за повістю Гоголя «Тарас Бульба»; розвивати пам’ять, збагачувати словниковий запас учнів, прагнення до самоствердження; формувати творчу особистість школярів.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації навичок і вмінь..

Література: 1. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як,    Ю. І. Ковалів та ін. – К.: ВЦ «Академія», 1997.

2. Микола Гоголь. Тарас Бульба. Вій. Вечори на хуторі поблизу Диканьки. – Харків: Видавничий Дім «Школа», 2007.

Епіграф: Хай же славною буде довіку Козацька Земля!

М. Гоголь

                                                   Хід уроку

Оголошення теми , мети уроку.

Повторення вивченого.

-                     Що таке пейзаж?

-                     Назвіть види пейзажів.

-                     Які функції виконують пейзажі в літературному творі?

-                     У яких творах, вивчених раніше, описи природи справили на вас найбільше враження?

Виразне читання опису природи із повісті «Майська ніч, або Утоплена»

Робота над темою уроку.

Практична робота. Знайти описи пейзажів у повісті. Визначити їх функції.

Виразне читання описів природи.

Робота в групах. Віднайти у тексті повісті художні засоби, використані М. Гоголем для зображення природи. Заповнити таблицю.

Епітети	Метафори	Порівняння	Риторичні запит.

Обговорення картин природи у повісті Гоголя.

- Чи вдалося письменнику передати своє ставлення до української природи?

- Як поєднується любов до природи з любов'ю до Батьківщини?

(Можливе використання карток № 5-11)

Узагальнення вивченого за темою.

Упізнай героя.

  1. « Міцні, здорові обличчя їхні були вкриті першим пухом волосся, якого ще не торкалася бритва». (Остап і Андрій)

  2. « Це був один із тих характерів, які могли виникнути тільки в тяжке XV століття в напівкочовому кутку Європи, коли вся південна первобутна Росія, покинута своїми князями, була спустошена, випалена дощенту невпинними наскоками монгольських хижаків». (Тарас Бульба)

3. «…вона дивилася на них уся, дивилася всіма почуттями, вся перетворилася в один зір і не могла надивитися». ( Мати, дружина Тараса)

4. « Був він суворий до інших спокус, крім війни та веселої гульні; принаймні ніколи майже про інше не думав. Він був прямодушний з рівними. Він був добрий у такій мірі, в якій тільки можна було бути з такою вдачею і в тодішній час». (Остап)

5. « Учився він охочіше і без напруження, з яким звичайно береться до науки важка й сильна вдача… Він теж кипів жадобою подвигу. Але разом з тим душа його була приступна й для інших почуттів». ( Андрій )

6. « Все обличчя її було смагляве, змарніле від недуги; широкі вилиці дуже виступали над опалими під ними щоками; вузькі очі підіймалися дугастим розрізом догори». ( Татарка )

7. «…це була красуня – жінка у всій розквітлій красі своїй. Повне почуття світилося в зведених очах, не натяки на почуття, а все почуття. Ще сльози не встигли в них висохнути і оповили їх блискучою вологою, що проймала душу». ( Полька )

8. « У пошані був він в усіх козаків; двічі вже обирали його на кошового, і на війні теж був добрий козак, але вже давно постарів і не бував ні в яких походах; не любив також і поради давати нікому, а любив старий воїн лежати на боці в козацькому колі, слухаючи оповідання про всяку бувальщину та козацькі походи». ( Касян Бовдюг )

9. « …вже встиг загнатися йому під серце спис перше, ніж відігнали ворогів, що обступили його. Тихо схилився він на руки козакам, які підхопили його, і ринула струменем молода кров».  (Кукубенко )

Закріплення знань.

1.Які епізоди повісті запали вам в душу? Які найбільше схвилювали? Чим саме?

2. До якого періоду з історії України звернувся в повісті « Тарас Бульба » М.В.Гоголь?

3. Як поводилися козаки на Січі та війні? Який він, український козак?

4. В чому значимість промови Тараса Бульби про товариськість?

5. Чи є Тарасова смерть подвигом? Ваше ставлення до його вчинків, поглядів, життєвих цінностей, моральних принципів.

6. Чи завжди кохання – приреченість? В чому, по-вашому, його сенс?

7. Обов’язок перед Вітчизною чи кохання – що важливіше? Чи завжди легко робити вибір?

8. Чи можна назвати Тараса Бульбу героєм? А Остапа, Андрія? Доведіть свою думку.

9.  Яка роль описів у повісті?

10.  Доведіть, що «Тарас Бульба » - історична  повість.

(Можливе використання карток № 12-19)

Підсумкове слово вчителя. Гоголю вдалося в своїй повісті відтворити дух епохи, дати правдиве зображення сил, які діяли тоді на історичній арені.

       Велике пізнавальне значення повісті. Вона дає читачеві багатий матеріал про минуле України, про чудові якості російського та українського народів, знайомить з історичними поглядами письменника. Виключний інтерес має повість Гоголя для з’ясування духовного життя письменника, ідейного напрямку його творчості.

      Думаю, що прочитаний і опрацьований вами твір М.В.Гоголя надовго залишиться у вашій пам’яті. Адже байдужих серед вас не було. Я бажаю вам жити завжди у злагоді з самим собою, вміти самостійно приймати рішення, робити правильний вибір, бути і залишатися завжди, за будь-яких обставин, Людиною. Хай вам щастить на теренах нашої Батьківщини!

Оцінювання.

Домашнє завдання. Прочитати «Пісню про Правду» Р.М.Рільке. Повторити відомості про народну пісню, думу, отримані на уроках української літератури.